На вечорах пам’яті, коли мотоциклісти збираються згадати тих, хто вирушив у свій останній заїзд, найчастіше лунають знайомі акустичні акорди. Для багатьох це «Беспечный ангел», але останнім часом на таких зустрічах усе частіше вмикають оригінал — Going to the Run від нідерландського гурту Golden Earring.
Golden Earring — Going to the Run (1991)
У 1991 році культовий голландський рок-гурт Golden Earring випустив баладу Going to the Run.
Це не просто красива вигадана історія, а цілком реальна і трагічна присвята.Пісня була написана в пам’ять про Едуарда (Еда) – президента місцевого осередку мотоклубу Hells Angels і близького друга музикантів.
Ед загинув у автокатастрофі. У тексті оригінальної пісні вокаліст Баррі Хей співає про конкретну людину
Golden Earring — Going to the Run
Текст та сюжет
Ось як розгортається сюжет пісні.
I could bet on new-years eve
He’d call me up at night
From the other side of the world
Ed was always there alright
Ed’s got the looks of a movie star
Ed’s got the smile of a prince
He ride a bike instead of a car
I want to be his friend
Dancing in the living room
With the ladies so nice
Like a child with a wisdom tooth
He’s just a friend of mine
Ed’s got the rings and the colors
Ed’s got the wind in his hair
He goes a riding with the brothers
He’s got a fist in the air
Going to the run, run Angel
Going to the run, run Angel
Well, heaven and hell came together that night
Only for you this time
Going to the run, forever Angel
One summer at the festival
Holding on real tight
On the back of a Harley
He took me for a ride in the sky
Ed’s got the looks of a movie star
Ed’s got the smile of a prince
He’d ride a bike instead of a car
I’ll always be his friend
Going to the run, run Angel
Going to the run, run Angel
And his wings started to shine so bright
Like a fire in the night
Going to the run, forever Angel
Going to the run, run Angel
Forever going to the run, run Angel
Well, heaven and hell came together that night
Only for you this time
Going to the run, forever Angel
Дзвінок серед ночі
Історія починається з класичної трагічної зав’язки – телефон лунає пізно вночі. Голос на іншому кінці дроту повідомляє, що Ед розбився. Автор описує свій стан шоку: він просто сидить у темряві, вирячившись у стіну, не в змозі повірити, що друг, чия посмішка могла «освітити цілу кімнату», пішов назавжди.
Спогади та куртка
Далі йдуть дуже живі деталі. Згадується його пошарпана, розірвана шкіряна куртка, його характер і те, яким він був у житті мотоклубу. Це не пафосний ідеалізований герой, а жива людина з величезною харизмою, яка жила на повну швидкість.
Порожнеча літа
Другий куплет передає відчуття пустки, яке залишається після втрати. Настає літо, але дорога без друга вже не та. Автор відчуває присутність Еда поруч, коли їде на мотоциклі, але це лише привид пам’яті.
Ключовий сенс закладено в приспіві, який є зверненням до небес і метафорою останньої подорожі.
І до небес веде такий далекий шлях,
Боже, ти ж знаєш,
Так, до небес веде такий далекий шлях,
Але я все одно рушаю в цей заїзд.
Слово Run у назві має специфічне значення. У байкерській культурі так називають організований масовий заїзд або зліт мотоциклістів.
Going to the run – це остання подорож Еда, з якої він не повернувся….
Арія. Беспечный ангел (1999)
Через вісім років ця мелодія отримала нове життя. У 1999 році гурт Арія працював над спільним проєктом – мініальбомом Tribute to Harley-Davidson.
Басист гурту Віталій Дубінін був великим шанувальником творчості Golden Earring. Саме він звернув увагу на Going to the Run і запропонував зробити російськомовний кавер.Створення тексту доручили постійній співавторці гурту, поетесі Маргариті Пушкіній. Перед нею стояло завдання: оригінальний текст був занадто локальним, прив’язаним до конкретних імен і подій, що робило його дослівний переклад не дуже доречним для нової аудиторії.
Пушкіна вирішила змінити підхід. Вона зберегла головну тему, світлу пам’ять про загиблого товариша-байкера, але зробила історію універсальною. Замість конкретного Еда з’явився збірний образ волелюбного мандрівника, того самого безтурботного ангела.
Феномен популярності
Цікаво, що музично кавер майже не відрізняється від оригіналу. Аранжування, темп, акустичний вступ і навіть структура гітарного соло були дбайливо збережені. Головна зміна відбулася саме на рівні сприйняття тексту.
Пісня вийшла на Tribute to Harley-Davidson, а пізніше була включена до кількох збірок. Вона стала настільки популярною, що вийшла далеко за межі аудиторії прихильників важкого металу. Для багатьох слухачів саме версія Арії стала першою і головною, тоді як про існування нідерландського оригіналу вони дізнавалися набагато пізніше.
Повернення до оригіналу та українські адаптації
Коли українська спільнота відрізала російський культурний пласт, утворився вакуум, який швидко і природно заповнився.
На вечорах пам’яті загиблих мотоциклістів дедалі частіше вмикають саме оригінальний Going to the run.
Це стало не просто питанням принципу, а й ознакою глибшого розуміння справжньої історії мотокультури, адже оригінал чесніший і ближчий до реального мотожиття .
Водночас у мережі почали з’являтися україномовні кавери. Їх створюють як вітчизняні рок-гурти, так і самі мотоциклісти (наприклад, акустичні версії Безтурботний янгол, які легко знайти на YouTube)
На жаль, у виконанні більшості наших музикантів ми чуємо не адаптацію справжнього першоджерела — оригінального треку “Going to the Run” від Golden Earring, який має реальну, глибоку історію.
Натомість нам найчастіше пропонують просто банальний літературний переклад російської адаптації від “Арії”.
Замість того, щоб звернутися до справжнього байкерського коріння пісні, багато хто йде найпростішим шляхом і продовжує переспівувати чужу копію.
Але найголовніше в українських каверах – це не текст,а трансформація самого сенсу.
Якщо нідерландський оригінал писався про фатальну аварію, то сьогодні в Україні ця мелодія набула нового сенсу.
Тепер під ці акорди згадують не лише тих, хто не впорався з керуванням на трасі, а й тих Братів та Сестер , які змінили шкіряні мотокуртки на броніки, а шоломи на кевларові каски.
Метафора останньої подорожі стала символом пам’яті про тих волелюбних Людей, які вирушили на захист Країни й залишилися назавжди в дорозі