Дисклеймер
Автор тексту являється затятим харлеєводом
Harley-Davidson…. Коли чуємо цю назву, наша уява відразу малює великий, блискучий мотоцикл з дикою вібрацією та звуком літака. Мотоцикл котрий неодмінно збирає навколо себе натовп цікавих, незалежно чи ти знаходишся на заправці, парковці супермаркета чи десь на Трансфагараші.
Упродовж довгих років мотоцикли Harley-Davidson були еталоном та об’єктом наслідування для багатьох компаній. За свою історію бренд зазнавав як злетів, так і падінь, але завжди це були дорогі та великокубатурні мотоцикли. Ну майже завжди…
До 1969 р. справи компанії йшли уже не зовсім добре. Розпочиналася ера панування японського мотопрому з їхніми абсолютно новими, технологічними, та найголовніше, дешевшими мотоциклами на кшталт HONDA CB750. Попит на американські мотоцикли стрімко почав падати, і Harley-Davidson був на межі банкрутства від якого його рятує концерн AMF.
AMF Inc
American Machine and Foundry (після 1970 року відома як AMF, Inc.) одна з найбільших американських компаній з виробництва рекреаційного обладнання. Корпорація виробляла практично все: від тенісних ракеток та куль для боулінгу до атомних реакторів. Крім свіжого капіталу та ідей AMF принесла з собою ще й значне послаблення контролю якості, відповідно, з усіма наслідками. Саме з мотоциклів того періоду й почалися дотепні жарти про загублені болти по узбіччях, сліди масла по всій траєкторії руху та їзду групами. Щоб було легше штовхати мотоцикл до сервісу ))). Але нас цікавить зовсім інше. Нове керівництво компанії розпочало випуск абсолютно нехарактерних для бренду мотоциклів, єдиною метою яких було збільшення продажів та відповідно прибутків. Переважно це була продукція сторонніх виробників, на котру просто ліпили лого H-D. Не гребували навіть снігоходами та візками для гольфа.
Навіть тим, хто далекий від світу мотоциклів, відразу видно, що з реальною продукцією фабрики з Мілуокі дані ”шедеври” поєднує тільки логотип бренду. На щастя у 1980р. цей жах закінчився. Вільям Годфрі Девідсон, онук Біла Девідсона, одного зі співзасновників марки, разом з групою інвесторів, викуповує у AMF всі права на бренд.
Золота Ера Харлея розпочалася
Саме у той час народився слоган: Харлей продає не мотоцикли – Харлей продає стиль життя. У 1984 році побачив світ один з найкращих двигунів за всю історію марки: Evolution, або просто EVO, котрий прийшов на заміну проблемному та не сильно надійному Shovelhead.
У той же період виходять класичні моделі: Softail, Road King, Fat Boy. Останній зробив фурор на ринку після виходу на екран культового кіно Термінатор 2 з Арнольдом Шварценеггером. Не одне покоління дітлахів мріяло опинитися на місці Джона Конора. Після перегляду фільму всім стало зрозуміло, що V-Twin та косуха це атрибути всіх крутих та вільних духом. Продажі мотоцикла в перший рік випуску склали скромних 4500 штук. Що характерно, мотоцикл на початку продажів був найдешевшим у лінійці Big Twin. Після перших показів Термінатора продажі сягнули кількасот тисяч штук в рік, а ціна пішла догори.
З продажем інших моделей також не було проблем. У фінансовому плані компанія впевнено йшла вперед. Модельний ряд нараховував безкінечну кількість мотоциклів та їхніх модифікацій. Хоча, якщо бути відвертим, це було всього декілька сімейств з однією рамою та двигуном, які відрізнялися інколи тільки формою крила чи сидіння. Достаток розслабив інженерів, котрі до 2000р. по суті не випускали нічого нового, а просто робили рестайл та редизайн старіших моделей, на відміну від азіатів, котрі постійно радували покупців свіжими мотоциклами. У 2010р. почалися перші проблеми компанії. Молодь не готова була купляти дорогі та архаїчні мотоцикли за оверпрайс. За ті самі гроші можна було взяти кілька джапів, або надійну та технологічну німецьку техніку. Фанати ж старшого покоління надавали перевагу класичним моделям. Як сказав поет: діла ішли не то шо ху….о но і нізя сказать шо харашо.)
Часи, коли мотоцикли проектували ентузіасти з лінійкою в руках закінчилися
Проаналізувавши ринок, світлі американські голови вирішили, що компанії терміново потрібна бюджетна, молодьожна лінійка. У 2013 на публіку викочують абсолютно новий мотоцикл з новим двигуном водяного охолодження під назвою XG 500/750. Попередні експерименти з водяним V-Rod, котрий ортодоксальні поціновувачі Харлея прийняли в штики, та котрий не мав особого комерційного успіху, швидко забулися.
XG500/750 Street став першим мотоциклом компанії, котрий не вироблявся у США. Основним місцем продукції став завод у Бавалі, Індія. Було ще відділення у Канзасі котре займалося збіркою мотоциклів з готових запчастин для американського ринку. Незважаючи на американську збірку, якість залишалася індійською. На старті продажів вартість XG500 складала 6’500дол. у Індії та 6’800дол. у США. Версія з 750 кубовим двигуном коштувала 7’499дол.Harley-Davidson Sportster Iron 883 на той час коштував 8’399дол. Не дивно, що покупці робили вибір у сторону класичного Харлі. Мотоцикл, котрий задумувався як дешевий, насправді сильно дешевим не був, разом з тим він і не був сильно якісним. На індійському ринку чуда також не сталося, що призвело до того, що у 2021р. модель була повністю знята з виробництва.Зараз на аукціоні Copart модель можна придбати навіть за 200дол, що сильно натякає на цінність та попит
У 2023р. керівництво компанії сприймає чергову спробу зайти в бюджетний сегмент. Цього разу врахували попередній негативний досвід та вирішили піти легким шляхом. Думаю, що зараз вже нікого не здивуєш автомобілем Мерседес з двигуном від Рено, китайським електрокаром з лого Хонди, Пежо під маркою Опель чи Роллс-Ройс з серцем БМВ. Глобалізація робить свою чорну справу.
Harley-Davidson X350
Офіційна інформація стверджує, що мотоцикл був створений у партнерстві з китайським гігантом Qianjiang (QJ Motor). Насправді ж це продукт бейдж-інжинирингу. QJ Motors належить бренд BENELLI. І вже ні для кого не секрет, що Benelli 302S та Harley-Davidson X350 це той самий мотоцикл з мінімальними стилістичними змінами. Дизайн, особливо форма бака, стилізовані під флет-трекові мотоцикли 70-х років. Виглядає мотоцикл доволі стильно та лаконічно. Ставка зроблена на ретро, котре у черговий раз переживає новий виток популярності. Також мотоцикл виступає у версії з двигуном 500см.куб котрий відповідно є аналогом Benelli Leoncino 500.
Роздрібна ціна Harley-Davidson X350
X350 доступний у Китаї за ціною 33 388 юанів (4 500 євро або 4 900 доларів США). Ціна може відрізнятися залежно від країни та регіону, а також, звичайно, залежить від застосовних податків та імпортних зборів, якщо такі є. На офіційному сайті ціна починається від 8’495 американських грошей, це для ринку США. Дорого це чи ні за клон італійського бренду з Китаю покаже тільки час.
Для кого цей байк
Виробник позиціонує X350 як мотоцикл для початківців та мотошкіл. Основний ринок Азія, де малий об’єм двигуна просто спосіб уникнути величезних податків на кубатурні монстри (маю надію, що мене не читають наші законодавці в пошуках чергових блискучих ідей для покращення життя громадян )))
Мотоцикл куплятимуть ті, для кого важливо десь у компанії мимохідь сказати: Взяв собі Харлі. Не вдаючись у подальші деталі.
Мотоцикл куплятимуть мотошколи, бо фраза: Навчання проводиться на мотоциклах Harley-Davidson спрацює безвідмовно.
Мотоцикл куплятимуть жертви реклами та маркетингу.
Більш досвідчена аудиторія, не зациклена на брендах, та котра вміє рахувати гроші, буде купляти дешевший Benelli, або докладе і візьме японця.
Підсумок
Неспроста на початку статті був короткий екскурс в історію. Зараз ми бачимо як ситуація повторюється. Чим закінчилися попередні експерименти нам уже добре відомо. Купляючи X350 ти точно не купуєш стиль життя, а купуєш китайський мотоцикл, шильдик на баці якого має тільки єдину мету-можливість для виробника триматися на плаву в умовах жорсткої конкуренції сучасного моторинку.
Можливість підтримувати виробництво інших мотоциклів
Ти не купляєш легенду, ти не купляєш класику, ти купляєш малокубатурник з середніми характеристиками за високу ціну. І найгірше у цій ситуації те, що бренд втрачає ідентичність. Сам по собі ребейджинг сигналізує, що не все так благополучно у датському американському королівстві… Для того, хто не пробував класичні мотоцикли компанії, знайомство з Harley-Davidson X350 може назавжди відкинути бажання занурюватись далі у захопливий та просто таки величезний світ Harley-Davidson. Якось важко мені уявити, як бородаті татуйовані дядьки пересікають ROUTE 66 на X350 чи X500. Важко мені уявити Пітера Фонду верхи на рядній водяній 350 кубовій двійці… Але будьмо оптимістами, і пам’ятаймо, що після падіння може настати стрімкий зліт! Принаймні будемо на то надіятись…